Маніпуляція

Во імя Отца і Сина і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри, сьогодні Фатім­ський день. В жовтні 1917 р. у Фатімі було останнє об’явлення Матері Божої, які три­вали від місяця травня. Марія обіцяла, що скаже дітям, Хто Вона. На це об’явлення зібралося понад 70 тис. людей і народ ви­знав, ким є Марія, щоб ніхто не міг подума­ти, що ці об’явлення були фікцією, якоюсь маніпуляцією дітей… Ті, які їхали в Фатіму, мали різні цілі. Багато журналістів хотіли висміяти ці об’явлення, показати Церкву в поганому світлі, звинуватити її в тому, що вона маніпулює малими неграмотними дітьми.

Чудо сонця, яке показала Мати Божа, змінило серця багатьох, навіть затятих ате­їстів. В той день Діва Марія сказала дітям, про те, що вона – Цариця Святої Вервиці і прийшла ще раз нагадати світові про важ­ливість молитви на ній.

Ми продовжуємо, дорогі браття і сестри, розважати про виховання дітей. Момент об’явлення Матері Божої в Фатімі – надзви­чайно важливий і стосується сьогоднішньої науки про правду і маніпуляцію. Коли мама Луції дізналась, що діти мали об’явлення, то не повірила їм. Її стривожило те, що діти (на її переконання) обманюють її, до того ж і старша Луція. Мама була дуже схви­льована, що дитина починає її обманюва­ти. Вона бере Луцію, веде до священика і наказує, щоб дитина сказала священикові всю правду. Йдучи дорогою, вона постійно докоряла дівчинці: «Як це можливо?! Кого я виховала?! Я виховала дитину, яка гово­рить неправду». В тих часах брехня дітей вважалася чимось страшним, небезпечним і жахливим. Мама весь час говорила ті самі слова, повторювала, плакала і казала: «Ти маєш визнати перед священиком, маєш йому признатися і сказати всю правду, що ти маніпулюєш, що говориш неправду, що ніякого об’явлення не було». Тут бачимо, дорогі браття і сестри, поставу виховання того часу – брехня не сприймалася, брехня вважалася чимось страшним, дуже небез­печним у вихованні дітей. Бачимо реакцію мами, яка вважала, що Луція чинить гріх, та й сама мала викиди сумління: як я ви­ховала, не помітила того, що моя дитина починає обманювати.

   Ісус Христос говорить про себе: «Я – Правда, Дорога і Життя». Христос каже, що Він – Світло, Правда. Про диявола Ісус Христос казав: «Від початку в ньому не було правди, він був батьком всякої брех­ні». І дивно, що неправду, гордість, заро­зумілість, пихатість ми називаємо сьогод­ні маніпуляцією – таким словом, якого не було за мого дитинства, молодості. З’ясує­мо, що таке маніпуляція.

    Отже, Книга Свята – Слово Боже нам дає ясне розуміння, що таке брехня. Господь Бог, сотворивши людину і покликавши її до життя, дав їй в порядкування землю і ска­зав: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скушту­єш, напевно вмреш». Це були слова Отця Небесного. І коли диявол прийняв вигляд вужа і почав крутитися в саду біля того де­рева, поставив питання жінці: «Чому вона не споживає з нього плоду?» Що відповіла Єва: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посе­ред саду, Бог наказав нам: «Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете». Жінка додала слово «не доторкайтеся», але Бог не казав, що вони не можуть доторкатися дерева пізнання добра і зла, але Бог ска­зав, що вони не мають права їсти. Маніпу­ляція зі сторони людини, людина додає до того, що було, щось своє, що насправді не виходило з уст Пана Бога. Диявол додає своє: «Бог не хоче, щоби ви спожили плід, бо вам відкриються очі, і ви впізнаєте до­бро і зло, і станете як боги». Але Бог не хо­тів, щоб вони не їли, щоб не стали богами, а ця заповідь була випробуванням послуху і любові людини до Господа Бога. І люди­на себе не оправдала. Отже, бачимо, що щось тут є правдивого і щось є доданого, щось, що людська фантазія додала. Отже, що таке маніпуляція, брехня, гординя, лицемірство? Маніпуляція – це способи впли­ву на людину для отримання вигоди. Вони можуть відбуватися свідомо або несвідомо. Якщо людина розуміє, що чинить підло, неправильно та жорстоко і робить це для досягнення своєї мети, то це є свідома ма­ніпуляція людською свідомістю. Сьогодні маємо в Інтернеті безліч журналістів, ко­ментаторів, блогерів і невідомо кого…

Мене зацікавила тема хасидів. Якби я не був в Ізраїлі, не знав трохи, то можна було б мною маніпулювати на всі сторони як хочете. Читаю деякі російськомовні до­писи і думаю, якщо ти так стоїш в обороні України, такий щирий українець, пережи­ваєш за свою землю, то чому ти не пишеш українською мовою? Думаю, що серед тих дописувачів дуже багато росіян, можливо, і з Росії пишуть коментарі, щоб розпалити вогонь ненависті в українців до тих поганих жидів, які хочуть загарбати нашу землю… Немає гірших сусідів, ніж ви! Впродовж всієї історії московити показали своє лице і сьогодні вбивають наших людей, руйну­ють наші міста і села. Але така страшна провокація, розумієте, і не раз наші наївні люди ведуться на ті провокативні дописи… Маніпуляція – ніби так прекрасно і чудо­во сказано в обороні України, народу, які ви бідні, нещасні, але кожен хоче мати з того свій зиск, посварити, знайти ще одно­го ворога для України. Але ж це спеціально кинута кістка, маніпуляція думкою, збу­рення українського суспільства. Приїхали і поїхали, тиждень побули – і все. До нас теж можуть мати претензії, чому їдемо на Святу Землю, моліться у своїх храмах. Але ми їдемо, хочемо поклонитись тим місцям, де був Ісус, Мати Божа, пророки… То треба завжди тверезе мислення включати, дорогі браття і сестри. Тих провокаторів маса в кожному народі, аж занадто багато, і ми не можемо слухати кожного, збуритись і мати ненависть, треба завжди тверезий розум. Але ж треба комусь, щоб ми знову ділили­ся, сварилися… Мета таких маніпуляторів – відірвати нас від одної думки і цілі – пе­ремоги над росіянами. Тому не все, що в Інтернеті можна приймати за чисту правду і вірити.

Отже, хто то є той, що займається ма­ніпуляцією? Це людина, яка за допомогою різних психологічних прийомів змушує ін­ших робити те, що вигідно йому. Запита­єте, чи діти можуть бути маніпуляторами? Ще й якими! Діти розумні. Наприклад, ви пішли з дитиною до магазину і бачите, що та іграшка дитині не потрібна. Але дити­на хоче. Вона переконує тебе, що то їй по­трібно і вона дуже хоче, а ти бачиш на­віть по своїх грошах, що не можеш купи­ти. І дитина маніпулює тобою. Вона знає, що мама не любить крику, шуму, галасу, тому використовує ці засоби – товче нога­ми, плаче, кричить, щоби привернути до себе увагу, а мамі стало соромно. Таким чином вона змусить маму купити те, що вона хоче. Чи це не маніпуляція дитини? Ще й яка! Дитина змушує батьків викону­вати її волю, використовуючи маніпуляції, крик, галас, звертаючи увагу інших людей, які судять маму, чому вона така жорстока, черства, закам’яніла, чому не хоче купити дитині той чи інший презент… І така мала дитина 3–5 років може такої каші завари­ти… Це маніпуляція дітей. Вони розуміють, що матері бояться привселюдно порушува­ти «права дітей», що мають слухати дітей, виконувати їхню волю… Це треба зрозуміти і усвідомити батькам.

Я мав багато випадків. Один із них. Ді­вчина не хотіла ходити до школи, хворо­ба. Перейшли всіх лікарів – не знайшли хвороби. Вона не хоче, вона слаба, її бо­лить голова… І опісля один лікар сказав, лишіть її в спокою, зробіть те і те, і поба­чите… Але то не була мала дитина, а мала років 10–12. Тому, дорогі браття і сестри, є дуже важливим виховання. Важливо ви­вчити своїх дітей, знати свою дитину і що на неї має вплив. Наприклад, школа. Ма­ніпулятори обертають ваші слова на свою користь. Замість того, щоб вибачитися, ви­знати свої дії злими та виправити ситуацію, вони придираються до слова, яке вийшло з уст вчителя. То сьогодні дуже популярно – знімати відео. І деколи цілий клас протес­тує проти вчителя і в тому числі – батьки. Діти не знімають і не показують того, як вони бешкетують, як заважають, сміються, як не дають вчительці проводити урок. Але вони, як кажуть в народі, виведуть вчите­ля з «себе». Коли вчителька підносить го­лос і вже двадцятий раз звертає увагу, щоб був чемний, сів і т. д., вони знімають відео, розповсюджують в Інтернеті і кажуть поди­віться, яка істеричка наша вчителька. Хіба така істеричка може працювати з дітьми? Хіба такій істеричці місце в школі? А те, що вони пів уроку доводили вчительку до цього шумом, криком, галасом, того не зні­мають. Це маніпуляція, брехня, гордість, фальш. А тоді батьки, не розібравшись до кінця в суті справи, вимагають – міняйте нам вчительку, класного керівника, бо ця не здатна до виховання дітей. Це страш­но, дорогі браття і сестри, Прискіпування до слів, бо так ми зафіксували, маємо на відео… а що перед тим було? А що після того було? А часто це спільна змова, треба дуже добре розібратися. І дитина, вихо­вана в гордості (найкраща, принцеса, ко­ролева, найгарніша, немає прекраснішої), мусить бути королевою? А скільки є прези­дентів? Один. Якщо всі королеви і принце­си, то що? Ви, батьки, самі не вмієте добре виховувати, ви калічите своїх дітей. Не раз зустрічаюся з родинами і питаю, як діти. Отче, в нас все прекрасно, мої діти чудові, онуки… ангельське життя. Я в душі смію­ся, бо знаю, що там далеко не ангельське життя.

А прийду деколи навіть з Йорданською водою, питаю, як діти, онуки. І бабця чи мама каже, ну говоріть перед священиком, але пам’ятайте, що маєте говорити правду. Оце є правильний підхід. Або інша скаже: «Так, прошу отця, навчаються добре, але ліниві, може краще навчатися або говорить неправду. То говорить щиро і деколи дити­на почервоніє, їй стане ніяково. Але бабця в очах священика не говорить неправди, говорить правду про дитину, про стан в її хаті. І це нормально. А коли ви все припу­дрите, що ваші діти мало не ангели, підно­сите дітей невідомо до якого хору ангель­ського, а та дитина чує. І що буде з неї? Ви виховуєте духовних калік і тому, дорогі браття і сестри, діти, які змалку вчаться об­дурювати, які живуть в середовищі брехні, де на людях виглядає, що все добре і пре­красно, чудово, а всередині – пекло, ви­ростають маніпуляторами. Чому це небез­печно? Такий стан душі небезпечний тим, що така дитина, про яку говорять завжди, що в неї все прекрасно і чудово, в усьому чарівна усмішка, немає жодних вад, примх і т. д., коли виросте і стане дорослою, то не зможе прийняти думки іншої людини. На її думку, ті, які говорять проти неї або прав­ду про неї, придираються, заздрять і не хочуть визнати, що насправді вона добра і гарна. Тому такій людині навіть якщо го­ворить експерт в тій чи іншій справі, вона буде обурюватися…

Я мав такий випадок десь 20 років тому. Мова про особу, яка хотіла співати в цер­ковному хорі, я її не знав, вона була з ін­шої парафії, приїхала до мене, розказала, що навіть була в музичному училищі на прослуховуванні свого голосу, щоб їй там сказали, чи може вона співати в церков­ному хорі. З часом вона почала ставити до диригента претензії, що він її спеціально принижує і не хоче, щоб вона співала в церковному хорі. То доросла людина. Мені це питання було цікаве і я поспілкувався з диригентом. Мені пояснили, що вона має голос, але не має доброго слуху, тому її го­лосі виділяється з хору. Зауваження вона сприймала як образу. Для неї то була трав­ма, бо хтось їй колись сказав, що вона має прекрасний голос. Голос має, але слуху не має і не може ввійти в партії хорового співу. Цього вона не могла зрозуміти. То, здається дрібницею, але вона мучилася, ходила до музичних експертів…

Розумієте, як часто ви виховуєте калік, коли щось навіюєте, переконуєте дитину, що вона у всьому найкраща. І тоді дити­на то слухає і сприймає. А тут суспільство, де є кращі від неї і починається суперечка. Пам’ятаю, в одному класі було так, що було дві гарних учениці, лідерки. І замість того, щоб одна і друга мама були второпними і розсудливими: вміти слухати одне одного, не ділити класу, не ворогувати…То одній мамі нерви здали і вона забрала дитину з того класу, бо там вона була недооцінена. Чи та мама добре зробила? Зле, дуже зле зробила. Життя інше. Людина-маніпулятор дивиться, щоб тільки їй добре було і щоб вона завжди була на висоті в суспільстві. Для неї обманювати – це те саме, що для іншої людини дихати. Тут криється велика небезпека. Маніпулятор не визнає поми­лок, він вірить, що є уособленням доско­налості. Від таких людей ніколи не почу­єте слів «вибачте», «перепрошую». Такі люди-маніпулятори, як каже українське прислів’я, будуть «брехати в живі очі», пе­рекручувати правду, знаходити різні аргу­менти, щоб виправдати брехню. Вони не знаходять місця ні вдома, ні в школі, ні на робочому місці, ні в сусідстві… Деколи при­йде до сповіді і скаже, що жаліє, що обра­зила сусідку, питаю, чи перепросили. Ні! Ота гордість, самолюбство, зверхність, моє завжди має бути зверху – це не християн­ське. Це зло.

А скільки маніпуляцій в політиці під час передвиборчих кампаній. Та людина, яка обіцяє, знає, що того не зробить, що це їй не під силу, він не має грошей, середни­ків, але обіцяє тим людям, як останнім дур­никам. Я зроблю, я побудую, я прокладу дорогу, тут відкриють новий маршрут – і все-все він зробить. Розумієте, в чому не­безпека брехні, неправди. Це дуже добре розуміла мама Луції, була певна, що це об’явлення є неправдивим. Вона плакала, тривожилася, тому повела дитину до свя­щеника, щоб він переконав, вказав дити­ні, що обманювати не можна, що брехня – найбільше зло, яке може бути.

 Маніпулятор – людина брехні завжди бажає бути в центрі, навіть якщо вона не може відрізнитися інтелектом, тоді бере інших своїм одягом, прикрасами, зовнішні­стю – але вона завжди має бути в центрі. Артист, який не може взяти публіки голо­сом – бере своїм тілом. Те, що колись було соромно, огидно, то сьогодні стало нор­мою. Це трагедія.

Людина брехні ніколи не бере на себе відповідальності за свої вчинки і дії, адже в кожному вчинку чи дії – свої наслідки, така людина ніколи не думає про інших. Для неї важлива власна вигода, все решта для неї байдуже, навіть якщо її дії можуть нашко­дити іншим – батькам, братам, сестрам… Якщо її слова і вчинки завдадуть комусь болю – вона не візьме на себе відповідаль­ності за те, що вчинила і зробила. Для неї її особисте его, інтерес, справа є важливі­шою за справу сім’ї, родини, народу, вона «підведе під монастир» (як кажуть в наро­ді), вона використає вас, а опісля будете для неї, як непотріб. Таку людину ніколи не мучить совість, бо вона думає тільки про себе. Для неї немає значення той факт, що вона може завдати болю іншим людям, така людина бере від тебе все, що може взяти. Вона зовсім не переймається тим, що залишає тебе з нічим, з порожніми ру­ками. Скільки маємо випадків, коли люди спільно творили бізнес, складали гроші, разом відкривали справу і один використав всіх, кинув на гроші, виїхав за кордон – і зникли сліди… Скільки було таких турис­тичних фірм, будівельних компаній, люди вкладали гроші і надіялися, що побудують нове помешкання, а залишились з порож­німи руками. Скажіть мені, де ті люди, де ті директори, бізнесмени? Вони виховані в нашому суспільстві, а найстрашніше – скільки є підроблених ліків. Коли людина лікується, а родина збирає останні гроші, щоб допомогти, скільки фальсифікацій… Людина, для якої гроші і посада на першо­му місці, не зупиниться ні перед чим, на­віть перед смертю багатьох людей.

І тому, дорогі батьки, вчителі, виховате­лі, на цю тему можна говорити дуже багато і не одну проповідь, але сьогодні я би хо­тів, щоб ми всі усвідомили, що таке брех­ня і напівправда і якої кривди вона завдає. Отак як Єва сказала до злого духа, що Го­сподь Бог заборонив їсти і навіть доторка­тися, а з уст Божих не вийшло слово «до­торкатися» тільки «споживати». Ми муси­мо бути свідомі. Пам’ятаю вислів покійного дідуся: «Брехнею можна далеко зайти, але назад не вернешся», бо всі тебе впізнають. Може, правдою ти далеко не зайдеш, але твоє лице завжди буде чисте, правдиве, ти не будеш ховатися перед людьми, не бу­деш втікати від людей, ігнорувати, вдавати вигляд, що їх не бачиш, тому що ти жив у правді. І тому треба виховувати моло­де покоління, особливо в школах. Дорогі батьки, якщо трапляються такі ситуації, то добре розберіться, чи там нема маніпуля­ції ваших дітей, чи ваша дитина говорить правду, не можна сліпо довіряти, бо наші діти не ангели, ми всі не ангели. Ми зачаті в грісі первородному і гріх ходить за нами, як ходить добрий ангел, так і злий. Має­мо завжди працювати над собою, щоб бути чесними, справедливими, шляхетними, вміти боротися з брехнею, лицемірством. Ніколи не займаймось маніпуляціями, бо від них завжди хтось терпить, страждає невинний. Такі дії приносять шкоду добро­му імені, честі вчителя, вихователя.

То не дрібниці, а батьки можуть просто зустрітися із вчителем чи класним керівни­ком і спокійно вирішити, поговорити, ви­слухати один одного. Не треба одразу в Ін­тернет кидати, паплюжити, ви потім вже не зітрете кривди і брехні, бо зла думка вже пішла по світу. До всіх конфліктів треба завжди підходити по-християнськи. Пам’я­тайте, що той, хто маніпулює, бреше – це не дитина Божа, а дитина злого духа, ди­явола, бо стає на сторону брехні, неправ­ди. Христос казав: «Я – Правда, Дорога і Життя». Завжди давайте добрий приклад своїм дітям, говоріть правду, не будьте ли­цемірами, не ставайте причиною брехні. Їдете в авто, перевищуєте швидкість, по­ліція зупиняє і ти просиш, що не знав, бо перший раз тією дорогою їдеш і не бачив того знаку. Твої діти поруч і слухають, що тато бреше… Таких випадків може бути надзвичайно багато, тому не будьмо діть­ми темряви, але дітьми світла, стараймося жити в правді, любити правду, виховувати своїх дітей у правді. Брехнею можна здобу­ти великі статки, але брехнею можна і все втратити. Тому стараймося жити в Божій правді, любові, згоді, а Господь Бог буде завжди нам допомагати і благословляти. Амінь.

Генеральний настоятель СБССЙ,

о. Василь Ковпак