КОНОН

КОНОН (687)

 

Після смерті Івана V військова партія заволоділа церквою св. Івана (Латеранською базилікою), привласнила собі право обирати папу і призначила римського священика Теодора. Духовенство, побачивши зачинені двері храму, зібралося на церковному подвір’ї та обрало протоієрея Петра. Тим часом народ, знехтуваний духовенством і військовою партією, віддав свої виборчі права Конону, літньому священику, вихідцю з Фракії, шанованому за його чесноти. Так почався розкол, який покінчило духовенство, затвердивши виборність народу. Військова партія також відмовилася від власних виборів і визнала папою Конона. У тому ж сенсі, від імені імператора, говорив екзарх Равенни. Протягом цього понтифікату, який тривав лише одинадцять місяців, не відбулося подій, гідних пам’яті.