УГКЦ на загальноцерковному рівні вшанує трьох своїх блаженних

2019 року, УГКЦ на загальноцерковному рівні відзначить ювілеї трьох визначних постатей – Омеляна Ковча, Климентія Шептицького та Йосафати Гордашевської.

У 2019 році припадає 135-річчя з дня народження блаженного священномученика Омеляна Ковча, 75-ті роковини його мученицької смерті в нацистському концтаборі «Майданек» та 10-та річниця його проголошення покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2019 році також виповнюється 150-ліття від дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького, архимандрита Унівського, та 100-річчя від дня переходу у вічність блаженної Йосафати Гордашевської, співзасновниці Згромадження сестер служебниць.

Блаженний священномученик Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. на Косівщині. У 1911 році прийняв священичі свячення.

Навесні 1943 року заарештований гестапо за надання допомоги євреям. 25 березня 1944 року був спалений у печах табору смерті Майданек (Польща).

9 вересня 1999 року Єврейська рада України присвоїла йому звання «Праведник України».

Блаженний священномученик Климентій Шептицький, молодший брат митрополита Андрея Шептицького, народився 17 листопада 1869 р. у с. Прилбичах Яворівського повіту на Львівщині. 1912 року розпочав новіціат у монастирі монахів студійського уставу в Камениці в Боснії. 1913 року прийняв схиму, отримавши чернече ім’я Климентій. Ставши монахом, він відмовився від успішної світської кар’єри. Богословські студії здобував в Інсбруці. 28 серпня 1915 р. отримав єрейські свячення. Був довголітнім ігуменом Унівської Лаври.

5 червня 1947 р. його заарештували. Формальною причиною арешту стали листи архимандрита до Риму з повідомленнями про переслідування УГКЦ в Україні, які перехопив НКВС. На час арешту архимандриту  було 78 років. Після перебування у в’язницях Києва та Львова архимандрита засудили до восьми років ув’язнення і відправили до Володимирської в’язниці у Москві, де він помер 1 травня 1951 року.

Блаженна преподобна Йосафата (Михайлина) Гордашевська народилася 20 листопада 1869 року у Львові. У 18 років, відчувши покликання до монашого життя, з допомогою о. Кирила Селецького та о. Єремії Ломницького (ЧСВВ) 1892 року заснувала нове згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Під її керівництвом семеро перших послушниць розпочали свою духовну формацію. Вона започаткувала служіння в галузі освіти й охорони здоров’я та працювала над відкриттям нових місій.

7 квітня 1919 р. вона померла у тяжких болях, спричинених туберкульозом кісток.

У листопаді 1982 р. земні останки сестри Йосафати були перенесені до невеликої каплиці в Генералаті Сестер Служебниць у Римі. Генералат одержав численні свідчення про особливі ласки, отримані завдяки її заступництву.

За матеріалами: risu.org.ua