Те, що ми чинимо заради Господа, то одне робимо за наміром душі і рішенням, інше ж чинимо з допомогою тіла — старанням, або терпінням. Сатана жодним чином не може перешкодити тому, що залежить від душевного наміру і рішення. В тій сфері, де виконують дії з допомогою тіла, Бог нерідко допускає перешкоди для випробування людини, яка наражається на перешкоди. Це для того, аби викрити її, якщо вона хоче змінити добрий намір, подібно до тих, у яких зерня впало на камінь, які на короткий час з радістю прийняли слово, але не маючи в собі коріння, відпали (пор. Лк 8,13; Мт 13,21). А якщо втримається в доброму, виявити його ревність у добрих ділах, як в самого апостола, який багато разів, маючи намір прийти до римлян і отримавши заборону (сам в цьому зізнався), не залишав однак цього бажання, поки не виконав задуманого. Або терпеливість, подібну до тої, яку мав Іов. Він, стільки натерпівшись від диявола (той змушував сказати щось богохульне чи виявити невдячність перед Богом, навіть у великих бідах), керувався добрим осудом і мав здорові думки про Бога. Адже ж про нього написано: У всьому тому не согрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога (Іов 1,22).
св. Василій Великий
