Чому молодь відійшла від Церкви? Заледве 2% французів ходять на недільну Мессу

За останні десятиліття французьке суспільство зазнало глибокої дехристиянізації.

Це особливо проявляється серед молодих людей, до 25 років життя. Тільки чверть із них — охрещені, й тільки п’ята частина визнають себе католиками, пише Vatican News.

Свідченням подальшого зростання секуляризації стали нещодавні дослідження, що були проведені за дорученням щоденної газети «Le Monde». Вони підтверджують, наприклад, що заледве 2% французів ходять щонеділі до храму, і тільки 56% знають напам’ять молитву «Отче наш».

Дослідженням процесу секуляризації у Франції займається соціолог Янн Резон дю Клезью. Він зазначає, що відхід католиків від Церкви безумовно пов’язаний зі змінами, що відбулися в суспільстві. Суттєву роль, однак, відіграла позиція самих сімей, батьків, які в певний момент занедбали переказування віри наступним поколінням. Помилкову стратегію застосовували і в катехизації. В ній було замало віри й забагато суто гуманітарних знань, — каже дослідник.

«Це пов’язане зі змінами у самій Церкві. Починаючи з 1970-х років, частина католиків має проблеми з переказуванням віри своїм дітям. Деякі католицькі сім’ї вирішили, що молоде покоління саме має собі вибрати духовний шлях. Унаслідок цього їм перестали переказувати віру батьків, — каже дю Клезью. — Брак зацікавленості вірою серед молоді ставить також питання про якість катехизи та душпастирства. Тільки 20% молоді до 25 року життя вважають себе католиками, і багато хто з них при цьому користується католицькими закладами освіти. Це показує, що душпастирство у школах не утверджує їх у вірі. Можливо, тому, що воно має надміру гуманітарне спрямування, зосереджується на цінностях відкритості, гостинності, великодушності…, тобто на ідеях, які не є типово релігійними. Унаслідок цього молодь має враження, що християнство їй не потрібне, бо вони можуть жити цими цінностями і без віри. Вони просто не знають, що нового могла би внести у їхнє життя віра».

Соціолог зауважує, що, попри радикальну секуляризацію, яка настала цими десятиліттями, католицизм надалі залишається важливим чинником, що характеризує французьке суспільство. Це випливає також із нової постави практикуючих католиків, які усвідомлюють нинішні зміни і стали тим, що Бенедикт XVI назвав «креативною меншістю».

«Католицизм перетворюється на меншину, але залишається присутнім у французькому суспільстві, парадоксально, ця присутність помітніша більше, ніж у 1970-х, коли він був більшістю. Наприклад, під час останніх президентських виборів католики були вельми активні, сильно присутні в політиці, чого не траплялося кількадесят років. Це випливає з того, що вони усвідомили, що стали меншиною. Як меншина, вони краще організовуються, щоби справляти вплив, тоді як раніше, коли вони становили більшість, то такої потреби не відчували, щоб захищати свої інтереси, надавати свою підтримку взамін за обіцянки в питаннях консервативних чи біоетичних».

Джерело: credo.pro