Потрібно, щоби Сенат не утвердив цей проєкт. Але чи праві і центр будуть готовими не допустити ухвалення закону? І якби його все ж затвердили, чи праве крило та центр були би готовими включити скасування цього закону до наступної виборчої програми?
На підтримку закону проголосувало 265 депутатів, 193 «проти» та один утримався. Результат голосування був зустрінутий тривалими оплесками більшості.
Таким чином, одним рухом було досягнуто три руйнівні наслідки.
1) Перший стосується свободи думок, релігії, об’єднань, зібрань, преси, освіти. Розширення поняття злочину, зазначеного у ст. 604 bis Кримінального кодексу (пропаганда та підбурювання до злочину з причин расової, етнічної та релігійної дискримінації). Враховуючи відсутність визначення таких понять, як “дискримінація” і “ненависті”, є небезпека у трактуванні цієї норми. Маска проти Ковіда перетвориться на справжній веселковий кляп.
2) Другий ефект стосується визнання, вперше в італійській правовій системі, гендерної ідеології шляхом введення поняття “гендерна ідентичність”. Навіть сильна опозиція могутнього феміністичного лобі не змогла зупинити прихильників гендеру.
Франческа Іццо, засновниця феміністичного руху “Як не зараз, коли? “, сказала дуже прозоро в інтерв’ю для Repubblica: “Проблема полягає в гендері, вираз “гендерна ідентичність” є дуже суперечливим питанням. Жінки протягом усього процесу звільнення та виходу із стану соціального гніту ставили під сумнів гендерну приналежність, яка є причиною їхнього підпорядкування. Цей вираз замінює ідентичність, засновану на статі, ідентичністю на основі заявленої статі. Через “гендерну ідентичність” реальність тіл, зокрема жіночих тіл – розчинена”.
3) Третій ефект пов’язаний з індоктринацією, особливо в школі. Передбачається “Національний день боротьби з гомофобією, лесбофобією, біфобією та трансфобією” з одночасним зобов’язанням “організовувати церемонії, зустрічі та будь-яку іншу корисну ініціативу державними адміністраціями та в школах”.
До цього слід додати, що Національний офіс проти расової дискримінації буде покликаний розробляти “кожні три роки національну стратегію запобігання дискримінації в царині освіти та безпеки”.
Національна стратегія прямо передбачає, серед іншого, стратегічну мету “розширення знань та навичок усіх суб’єктів шкільної спільноти з питань ЛГБТ”, “гарантувати безпечне та доброзичливе шкільне середовище для гомосексуалістів”,”сприяти розширенню можливостей ЛГБТ-людей у школах, як серед вчителів, так і серед учнів”, а також “пізнанню нових сімейних реалій, подолання упереджень, пов’язаних на емоційну орієнтацію батьків на уникнення дискримінації дітей гомосексуальних батьків “, також шляхом:
- ” підвищення кваліфікації ЛГБТ-асоціацій щодо навчання та обізнаності вчителів, учнів та сімей, з метою використання свої знання “;
- «залучення регіональних та провінційних шкільних адміністрацій до управління різноманітністю для вчителів»;
- «підготовки адміністративно-дидактичних шкільних форм з точки зору соціальної інтеграції, з повагою до нових сімейних реалій, що також складаються з батьків-гомосексуалістів» (батьки 1 та батьки 2);
- «акредитації ЛГБТ-асоціацій при Міністерстві освіти, університетах, як навчальних органів»;
- “збагачення навчальних пропозицій підготовкою бібліографій з питань ЛГБТ та нових сімейних реалій, майстер-класів з читання та глосарію ЛГБТ-термінів, що дозволяє належним чином використовувати мову”.
На практиці, наприклад, Arcigay та Circolo Omosessuale Mario Mieli зможуть зайняти крісло, щоб дати “урок” під час навчальних годин, як навчальні заклади, акредитовані міністерством освіти.
