Як зазначає міжнародна організація “Християнський концерн”, яка захищає права переслідуваних християн, велика кількість жертв примусових шлюбів у Пакистані – неповнолітні. Злочинці часто вдаються до сексуальних нападів та обманних шлюбів для того, щоб поневолити жертв, причому влада часто є співучасником злочинів.
Згідно з дослідженням Руху за солідарність і мир, проведеного в Пакистані 2014 року, там щороку викрадають, силоміць видають заміж та навертають в іслам близько тисячі християнок та індуїсток. Незважаючи на те, що формально шлюби з дітьми заборонені в цій країні, державною релігією якої є іслам, суди часто не дотримуються державного закону, посилаючись натомість на приписи шаріату, згідно з якими дівчата можуть вступати у шлюб після першої менструації.
Цієї осені гучного резонансу набула справа Арзу Раджі, 13-річної католицької дівчинки, яку викрав 44-річний Алі Азхар. Злочинець викрав дівчинку серед білого дня, 13 жовтня 2020 року. Згодом поліція повідомила її батьків, що їхня дочка нібито добровільно прийняла іслам та вийшла заміж.
27 жовтня, через два тижні після викрадення, Верховний суд ухвалив рішення про дійсність шлюбу, що викликало хвилю суспільного обурення. Генеральний вікарій архідієцезії Карачі Дієґо Салех організував мирну демонстрацію, вимагаючи звільнити дівчинку. Після повторного звернення родини Арзу Раджі до суду було ухвалено рішення про негайне її звільнення, а її викрадачеві згодом було висунуто звинувачення у зґвалтуванні.
У серпні 2019 року католицькі та інші релігійні лідери підписали спільну резолюцію, в якій просили уряд Пакистану вжити належних заходів із захисту релігійних меншин, що є необхідним у країні, де 97% населення — мусульмани. Першим пунктом резолюції є вимога встановити мінімальний шлюбний вік у 18 років; зараз жінкам дозволено укладати шлюб починаючи з 16-річного віку. Релігійні лідери також відзначили, що, згідно зі Священним Кораном, не може відбуватися примусових навернень. На цій підставі вони закликали законодавство боротися з викраденнями жінок, сексуальним насильством та подальшим насильницьким переходом в іслам, оскільки це “не відображає справжнього духу ісламу”.
