Про тяжке становище жінок матеріал підготувало японське телебачення. Телеканал NHK випустив в ефір матеріал, присвячений в’єтнамкам — технічним працівницям, які працюють у японських фірмах. Якщо вони вагітніють, їх примушують робити аборт. Авторка програми Момо Ооно підкреслила, що це діється всупереч законодавству і скероване виключно на те, щоб фірми не втрачали гроші.
Цим вагітним жінкам щоразу частіше, переважно з юридичної сторони, допомагає місіонерка, що працює в Японії, в’єтнамська черниця.
Восени минулого року деякі медіа написали, що на території саду біля фабрики у Хіросімі знайдено мертве новонароджене немовля. Поліція установила, що дитину вбила її мати, 26-річна в’єтнамка, що працювала на цій фабриці так званою «практиканткою». Схожий випадок у той самий час стався в Кумамото, на острові Кюсю.
До обох затриманих поліцією жінок дісталася журналістка NHK. Обидві зізналися, що боялися бути депортованими, якщо працедавець виявить, що вони вагітні. Жінки підкреслювали свою безпорадність, додаючи, що не мали до кого звернутися по допомогу.
Становище близько 300 тисяч практикантів-чужоземців у японських закладах праці, переважно в споживчій та рибальській промисловості, повністю відрізняється від того, що їм формально гарантує японське законодавство. Жінки, зокрема, мають право народити й виховати дитину, так само як японки. Насправді ж усе навпаки. Вже при наймі на роботу вони чують, що в разі вагітності на них чекає аборт або штраф у розмірі 5-10 тисяч доларів. Це дуже великі гроші, особливо якщо зважити на факт, що практиканти приїздять у Японію на 3-річні контракти саме для того, щоб допомагати своїм сім’ям на батьківщині.
У цій трагічній ситуації, однак, з’являються люди, які пробують допомогти таким самотнім матерям. Зокрема, велику роль тут відіграє в’єтнамська черниця Марія Ле Тхі Ланг, яка працює при храмі в Кавагучі, що в префекторії та дієцезії Сайтама. В інтерв’ю для NHK вона підкреслила правничу сторону своєї діяльності.
Сестра Марія допомагає у перемовинах із працедавцями стосовно декретних відпусток. Наприклад, їй вдалося «виторгувати» відпустку для працівниці для народження дитини у В’єтнамі та можливість її повернення на попередню роботу — щоправда, без дитини, оскільки цього японське законодавство вже не дозволяє. Схожим чином с.Марія за минулий рік залагодила 50 інших справ.
Коментуючи дітовбивства у Хіросімі й Кумамото, черниця знову вказала на «жахливу ізоляцію тих жінок», додаючи, що вона старається їх заохочувати до шукання допомоги і говорить їм про права, які вони мають стосовно народження та виховання дитини.
