Франція: міська влада Лілля зруйнувала каплицю святого Йосифа попри незгоду захисників культурної спадщини

У французькому місті Лілль на півночі Франції зрівняли з землею 135-річну каплицю, присвячену святому Йосифу, яку спорудили єзуїти у період між 1880 та 1886 роками.

Подібних випадків у Франції протягом найближчих місяців може побільшати, оскільки існування багатьох церков наразі опинилося під загрозою.

Каплицю святого Йосифа, що стояла неподалік Католицького університету, зруйнували для того, щоб звільнити місце для нового студентського будинку. Примітно, що сусідній палац Ремо, споруджений за проектом того ж самого архітектора, Оґюста Морку, реставрується і зберігається як пам’ятка архітектури.

Раніше група захисників каплиці зверталася до Міністерства культури Франції з проханням надати будівлі статус історичної. Але Міністерство відхилило прохання, наголосивши що «відмова від знесення каплиці означатиме відмову від важливого проєкту розвитку вищої освіти, у який інвестовано 120 млн євро».

Організація «Urgences patrimoine», що займається збереженням французької культурної спадщини, зібрала 12 400 підписів під петицією про порятунок каплиці святого Йосифа. Але процес знищення святині розпочався наприкінці лютого 2021 року без огляду на цю петицію.

У той самий час триває обговорення проекту знищення церкви Сен-Жермен-Кузен у Кале, збудованої на початку ХХ століття у стилі ар-деко. Її пропонують замінити сучасним житловим комплексом. У серпні 2020 року дієцезія Аррас заявила, що церква більше не діятиме через непомірні витрати на її утримання. 28 вітражів церкви, створені майстром Луї Баріле, з 1997 року зареєстровані як архітектурна спадщина, що перебуває під захистом держави.

Ще одна церква, якій загрожує знищення — церква Сен-Елоа-дю-Пуаре, збудована у 1902 році у Тріт-Сен-Леже. Місцева влада вирішила, що знищити церкву буде дешевше, ніж відреставрувати її (для відновлення святині, за підрахунками, знадобиться близько 958 000 доларів). Члени місцевої громади писали листи у компетентні органи, зверталися до церковної влади і організовували збори у міській ратуші, намагаючись врятувати церкву.

Згідно з французьким законодавством, остаточне рішення щодо збереження чи знесення церков належить місцевій владі, оскільки у 1907 році французький уряд став офіційним власником усього церковного майна країни.

Джерело: credo.pro