Енн народилася у 1928 році й мріяла стати черницею, але натомість закохалася. У 20 років вийшла заміж за Річарда Міллера, який став віцепрезидентом енергетичної компанії Pacific Gas and Electric.
“У 27 вже мала п’ятьох дітей, – написав її молодший син Марк Міллер у серії твітів, присвячених матері. – А потім з’явилося ще п’ятеро – баскетбольна команда кожної статі. Вона називала це “запланованим батьківством”.
“У неї був мільйон та один друг. Вона курила, пила, грала у карти та займалася дайвінгом”. “Водила авто так хвацько й швидко, що пасажири з остраху тиснули на уявні гальма. В один день вона відмовилася від сигарет, алкоголю та кофеїну і якимось дивом зуміла не скоїти вбивство”.
Енн виховала дітей у маєтку з дев’ятьма спальнями та з видом на затоку Сан-Франциско і була відома тим, що возила друзів на лижні курорти, каталася на середземноморських яхтах та проводила археологічні розкопки.
Певний час Енн була членом 22 різних спільнот й збирала гроші для обдарованих студентів коледжів, безпритульних та Римо-католицької церкви.
У 1984 році від раку помер її чоловік, і саме тоді вона вирішила вступити до одного з найсуворіших чернечих орденів у світі. П’ять років по тому Енн віддала все, що мала, аби стати однією з сестер монастиря Богоматері Кармельської у Дес-Плейнсі, штат Іллінойс.
Черниці-кармелітки – це закритий аскетичний орден, що існує переважно в тиші. Вони залишають монастир тільки за крайньої потреби, приміром, щоб відвідати лікаря. Та майже не розмовляють, залишаючи більше часу для роздумів та молитви.
“Вона була незвичайною черницею, – каже Марк. Не дуже добре співала, часто спізнювалася на роботу у монастирі й кидала палиці у собак, що було заборонено”. “Я бачив її лише двічі за останні 33 роки. Чернечі правила не дозволяють обійматися з відвідувачами чи торкатися одне до одного. Під час зустрічі вас розділяють подвійні металеві ґрати”.
Енн мала 28 онуків (деяких вона ніколи не бачила), та понад десять правнуків, жодного з яких вона ніколи не тримала на руках.
Вона спала у келії на дерев’яній дошці, вкритій тонким матрацом, а вдень носила грубий коричневий одяг й сандалі. І це дуже відрізнялося від її колишнього життя, де були шовкові парасольки, шалики Hermes та черевички Versace.
У свій 61-й день народження Енн влаштувала вечірку на 800 гостей у готелі Hilton у Сан-Франциско, щоб попрощатися з друзями та родиною. Вони їли дорогі морепродукти, слухали живий оркестр. Кажуть, Енн одягла вінок з квітів та прив’язала до себе гелеву кульку з написом “Ось вона я”, щоб люди могли знайти її та попрощатися.
Вона сказала гостям, що перші 30 років свого життя присвятила собі, другі 30 років – дітям, а останню третину присвятить богові. Наступного дня вона вилетіла до Чикаго, щоб стати сестрою Мері Джозеф.
“У нас були складні стосунки, – каже Марк. – Вона народилася у 20-х роках та померла у 20-х роках наступного століття. Сподіваюсь, вона передасть татові привіт від мене”.
