Угандійські мученики – це група з 22 молодих католиків, яких сьогодні згадують у Літургії Церкви, та 23 англіканців. Їх жорстоко вбили в 1885-87 рр. під час переслідувань короля Мвангі II, оскільки вони відмовились відректися від своєї віри і брати участь у гомосексуальних практиках монарха.
Як нагадує с. Піва, мученики з Уганди є покровителями африканської молоді, а їхній приклад є особливо промовистим для нових поколінь.
«В Уганді, особливо серед молоді, принаймні в тих місцях, де маємо монастирі, є дуже сильна відданість цим мученикам. Перш за все, їх сприймають як справжні взірці віри. Це відбувається в країні, де віру треба поєднувати зі складними вимогами повсякденного життя та боротьбою за виживання. Це віра, яка живе в контексті великих страждань і труднощів. І в такому контексті приклад мучеників справді є потужною підтримкою для угандійських католиків і допомагає їм стикатися з бідами, покладатися не лише на власні сили та вміння, але перш за все на віру в Христа. Жителі Уганди відчувають сильну прихильність до цих мучеників, оскільки вони належать до першого покоління християн у цій країні.
Усвідомлення цього зв’язку тут дуже живе. Про їхню мученицьку смерть згадують з різних нагод. Санктуарій мучеників у Намугонго відвідують багато віруючих. Паломництво до цього місця часто пов’язане зі значними труднощами, багато паломників приходять туди пішки. Люди з великою вірою прибувають до цього місця, де є могили цих угандійських мучеників».
