У вівторок Державна рада Туреччини відхилила апеляцію щодо запобігання денонсації гендерної Стамбульської конвенції щодо боротьби та попередження насильства щодо жінок. Таким чином, станом на 1 липня Туреччина офіційно виходить з цієї міжнародної угоди.
Голосами 3 проти 2 Державна рада Туреччини відхилила пропозицію про призупинення виконання та скасування рішення президента про вихід Туреччини зі Стамбульської конвенції, яка припиняє свою дію в країні з 1 липня.
Кілька політичних партій, включаючи опозиційну Народно-демократичну партію (HDP), Республіканську народну партію та партію İYİ, деякі організації громадянського суспільства, фізичні та юридичні особи раніше звертались до Державної ради проти рішення президента.
У судовому рішенні, опублікованому на офіційному веб-сайті Державної ради, графу “скаржник” залишили порожньою. Було зазначено, що після винесення рішення може бути подана апеляційна скарга шляхом виступу на пленарному засіданні адміністративних палат Державної ради протягом 7 днів.
В обґрунтування свого рішення три члени 10-ї палати Державної ради стверджували, що президент має право видавати указ президента з питань, що стосуються виконавчої влади. Також було підкреслено, що “юридично можливо вийти з (недійсних) міжнародних конвенцій указом президента”.
Посилаючись на ст. 3/1 Указу Президента No 9, на підставі якого було видано відповідне рішення Президента, у більшості рішень було зазначено, що рішення про “зупинення або припинення виконання цих конвенцій” не суперечить Конституції.
Ібрагім Топуз, один із двох суддів 10-ї палати, який висловив окрему думку, стверджував, що денонсація Стамбульської конвенції не підпадає під владу президента. Він послався на ст. 90/1 турецької Конституції, яка передбачає, що “ратифікація договорів, укладених з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені Турецької Республіки, підлягає затвердженню Великою національною асамблеєю Туреччини.
Топуз стверджував, що неможливо врегулювати припинення конвенції указом президента відповідно до ст. 104/17 Конституції, що дозволяє президенту видавати укази з питань, що стосуються виконавчої влади.
Топуз також зазначив, що для того, щоб право виходу з конвенції належало до компетенції президента, Велика національна асамблея Туреччини (TBMM) повинна прийняти закон, а закон No. 6251 про ратифікацію конвенції ще не скасовано парламентом.
Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції рішенням президента, опублікованим в Офіційному віснику 20 березня 2021 року.
У відповідному рішенні зазначено, що “Конвенція Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, яка була підписана Туреччиною 11 травня 2011 року та затверджена Указом Кабінету міністрів № 2012/2 816 10 лютого 2012 року, буде припинено Туреччиною відповідно до ст. 3 Указу Президента No 9 ”.
Зіткнувшись з критикою вдома та за кордоном, Прес-служба при президенті зробила письмову заяву з цього приводу 22 березня.
“Як відомо, Туреччина була першою стороною, яка підписала Стамбульську конвенцію”, зазначивши, що “Стамбульську конвенцію, спочатку спрямовану на сприяння правам жінок, взяла на озброєння група людей, яка намагається нормалізувати гомосексуалізм всупереч турецьким соціальним та родинним цінностям. Звідси і рішення про вихід “.
3 проти 2 голосів Державна рада відхилила прохання призупинити виконання та скасувати рішення президента про вихід Туреччини зі Стамбульської конвенції, яка припинить застосовуватися в країні з 1 липня.
Офіційне відкликання відбулося після місяців протестів з боку міжнародних установ, інших урядів, включаючи адміністрацію США, яка заявляє, що відмова від конвенції може позбавити жінок, дітей та “ЛГБТ-спільноту” в Туреччині законодавчої бази для запобігання насильству щодо них та запобігання переслідуванню винних.
