Явка на виборах була низькою і склала 52,75%. До цього часу в Гібралтарі існували закони, які по суті захищали зачате життя. Аборт дозволявся лише в одному випадку: якщо мова йшла про життя або смерть матері. Вбивство зачатої дитини теоретично каралося довічним ув’язненням.
Гібралтар має велику автономію у внутрішніх справах та власний закон щодо захисту життя. Запропоновані нові правила дозволяють переривання вагітності у випадках “серйозних вад розвитку плоду”, а також до 12 тижнів у випадках ризику для здоров’я матері, зґвалтування та інцесту. Лікарі зберігають за собою право заявляти про заперечення за сумлінням та відмовлятися брати участь у аборті.
Пролайф організації та Церква закликали зупинити ці зміни. Однак вони були прийняті в місцевому парламенті і винесені на референдум. Закон підтримали три основні політичні партії та глава місцевого уряду Фабіан Пікардо. За змінами також стоїть рішення Верховного суду Великобританії, який постановив в іншій, але подібній справі, що законодавство Північної Ірландії в цьому відношенні суперечить Європейській конвенції з прав людини. Таким чином, Північна Ірландія була змушена змінити законодавство, а прецедент став драйвером законодавчого процесу в Гібралтарі.
Прем’єр-міністр Гібралтару, соціаліст Фабіан Пікардо, який очолював кампанію “так”, визнав, що аборти є “делікатною темою”, але оцінив результат, як “необхідний крок” саме через рішення Верховного суду Великобританії у червні 2018 року щодо Північної Ірландії. Тож “міжнародний” аборт здобув чергову перемогу.
