О. Пуллічіно зазначає, що в 10-му виданні «Оксфордського довідника з клінічної медицини», що перекладений 14 мовами, досі на першій сторінці міститься клятва Гіппократа: «Ніколи нікому, також на вимогу, не дам вбивчого засобу і навіть не дам поради з цього приводу; так само я не дам жодній жінці абортивного засобу. Чистим і праведним я збережу своє життя і своє мистецтво».
У супровідному коментарі зазначено, що «ця клятва залишається одним із найдавніших обов'язкових документів в історії, а її принципи діяльності, етики, справедливості, професіоналізму та конфіденційності виходять за межі часу».
«Ця клятва, – наголошує священик – діє вже 2 500 років і була частиною всіх церемоній закінчення медичних навчань. Бути лікарем визначено цією присягою як справжнє покликання, що поступається лише священству».
Автор думки на сторінках «Times of Malta» зазначає, що деякі медичні працівники зрадили своєму покликанню, роблячи аборти. Усе почалося в 1960-х роках, коли розробили нову версію клятви Гіппократа, що виключає заборону абортів. Тоді винайшли таблетку для переривання вагітності, яку за 10 років вжили 10 мільйонів жінок.
Незабаром після цього почали приймати закони про аборти, а деякі лікарі почали вбивати дітей під приводом дати жінці «вибір». Відбувся напад на материнство та медицину.
Проте в 1990-х роках Університет Макмастера в Онтаріо запровадив «доказову» медицину, що стала «золотим стандартом». Її мета полягає в тому, щоб медики не керувалися думками, упередженнями, а науковими дослідженнями, які зменшують захворюваність та смертність пацієнтів. Тому дослідження, що спрямовані на смерть зачатих дітей, немислимі.
Священник зазначає, що випускники мальтійської медицини затребувані як у Великобританії, так і в США не тільки за відмінну освіту, а й за чесність та високі етичні стандарти. Він сподівається, що медична рада Мальти забезпечить, щоб ці стандарти залишалися незмінними в умовах тиску та заходів, спрямованих на легалізацію жахливої практики абортів.
Аборти на Мальті у всіх випадках є незаконними. Мальта – єдина країна Європейського Союзу, яка повністю забороняє вбивати зачаття дітей.
Кримінальний кодекс передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 18 місяців до 3 років за будь-яку причетність до аборту (через їжу, пиття, ліки, насильство тощо), незалежно від згоди жінки.
Абортивне лобі скаржиться, що криміналізація абортів впливає на всі аспекти «абортивної опіки», серед яких статеве виховання, а страх перед осудом перешкоджає тим, що хочуть зробити аборт, звертатися за допомогою до медичних та соціальних працівників.
Крім того, наголошується, що пандемія звернула увагу на обмеження доступу до абортів для жінок із країн із обмежувальним законодавством, і тому вони хочуть декриміналізувати аборти у всьому світі.
