Як повідомляє Catholic News Agency, свячення відбулися у Лондоні, у церкві Матері Божої Внебовзяття і святого Григорія. У своїй проповіді під час урочистої Меси кардинал Ніколс сказав: «Церква покладає велику довіру та впевненість на священницьке служіння. Тому ці свячення — момент великої радості. Це момент, коли ми просимо Господа здійснити у вас, Майкле, повне включення до служіння Католицької Церкви. Ми прагнемо розвивати плідність священницького служіння, яке ви вірно виконуєте вже стільки років. Для вас ця подорож була справді багатою за своєю географією, навчанням, молитвою, громадським служінням та прийняттям рішень».
Майкл Назір-Алі, колишній англіканський єпископ Рочестера, приєднався до Католицької Церкви як член Персонального ординаріату Божої Матері Волшінґемської 29 вересня. Цей ординаріат був створений папою Бенедиктом ХVI для англікан, які переходять до Католицької Церкви.
Майкл Назір-Алі народився у Пакистані у 1949 році і навчався у католицьких школах. Серед його рідних були як християни, так і мусульмани. У 1976 році він став англіканським священником, а згодом — єпископом Райвінда, що у Західному Пенджабі. У 1994 році його призначили єпископом Рочестера. З 1999 року він був членом Палати лордів, верхньої палати британського парламенту, та членом Міжнародної англікансько-римо-католицької комісії з єдності та місії.
Він неодноразово зазнавав критики з боку своїх ліберальних колег-єпископів за те, що не дотримується політкоректної лінії церкви Англії щодо стосунків з ісламом, а також за його позицію стосовно ЛГБТ. Назір-Алі закликав церкву підтримувати традиційне вчення, засноване на Святому Письмі, та просив гомосексуалістів покаятися, наголошуючи на тому, що шлюб — це виключно союз між чоловіком і жінкою.
У своїй проповіді з нагоди свячень кардинал Ніколс розмірковував про «дві ключові характеристики Церкви: її згуртованість та місію». Він сказав, що ці якості нелегко застосовувати та підтримувати.
«Як ми читаємо у Діяннях Апостолів, у новонародженої Церкви одразу виникли практичні проблеми. Перша: ким замінити Юду, чиє серце було повністю зіпсоване жадібністю? — сказав кардинал. — Недарма першими словами, сказаними з цієї нагоди, були слова Петра, які рішуче призвели до курсу, що його належало прийняти. Петрове служіння — це частина дару, отриманого Церквою, для підтримки єдності її життя та дій. Так само і з місією. У Діяннях Апостолів ми читаємо, що після великої події П’ятдесятниці, коли місія Церкви вибухнула до життя, саме Петро “виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і до них промовив” (Діян 2,14). Місійний виклик Церкви вже був зрозумілий, бо натовп складався “з усіх народів, що під небом”. Отже, наша місія завжди формується через взаємодію між радістю євангельської правди та історією і культурою тих, до кого вона звернена. Ця динаміка відбувається під керівництвом наступника Петра і тих, хто очолює його, разом із ним у служінні нагляду».
Звертаючись до пастви, отець Назір-Алі розповів про своє рішення стати католиком: «Є багато причин. Я не хочу наводити їх усі, але перша з них — це бажання належати до Церкви, де рішення, що стосуються кожного, фактично діють в усій Церкві, де цих рішень притримуються. Друга — тут є чіткий корпус віровчення, до якого можна звернутися, коли це необхідно. Третя — це адекватний та достатній авторитет вчення, яке направляє вірних у питаннях, спірних для тієї чи іншої культури». Отець Назір-Алі також припустив, що католицька та англіканська традиція можуть взаємно збагачуватися одна від одної, зокрема красою мови, підходом до вивчення Святого Письма і до служіння.
«Отже, тому я зробив це, і зробив саме таким чином, — підсумував він. — Дякую вам за вашу любов, ваше терпіння і ваші молитви. Благослови вас Бог».
