Переслідування християн у світі набирають різних форм

400 мільйонів християн нині живуть на територіях, де їм загрожують переслідування, — нагадує Алессандро Монтедуро в інтерв’ю для італійського щомісячного видання «Il Timone».

Ідеться тут однаковою мірою і про можливість терактів від тук екстремістів (як це діється в Африці), і про дискримінацію, якою займаються певні політичні угруповання (наприклад, в Індії, або ж із боку держави безпосередньо, як у Китаї). Про це пише Vatican News.

Директор італійського відділу Папського товариства «Допомога Церкві з потребі» зазначив, що організація, якою він керує, старається допомагати християнам, нараженим на переслідування. Він розповів про 5 тисяч проєктів у 150 країнах світу, якими Товариство підтримує душпастирську діяльність, відновлюючи місця культу й інші релігійні осередки, надаючи відповідну формацію ченцям і черницям або матеріальну допомогу — спільнотам вірних.

Починаючи від 2014 року, тобто коли «Ісламська держава» старалася створити новий халіфат на Близькому Сході, Товариство надає гуманітарну допомогу людям із територій, нищених воєнними діями, забезпечуючи їх речами першої необхідності.

Однак Монтедуро в цьому інтерв’ю підкреслює, що переслідування християн у світі — це проблема набагато складніша. Крім нападів та убивств, по різних місцях відбувається також обмеження релігійної діяльності, зазначає член Папського товариства «Допомога Церкві в потребі»:

— Мені згадуються слова, які сказав Папа Франциск у пам’ятній промові в квітні 2016 року, коли (…) він визначив переслідування не тільки як криваві, тобто про які ми всі знаємо, наприклад, у Шрі-Ланці, де терористи-самогубці вбивали людей. Він тоді говорив також про «цивілізоване» переслідування, тобто — за його власними словами — перевдягнене в сучасність, у культуру, в прогрес. У чому полягає це «цивілізоване переслідування»? Йдеться про нові закони, про нові норми культури, що надихають дискримінаційні дії та прагнуть до того, щоб релігії (а отже, також і християнство) були обмежені до маргінальних місць культу, до меж синагог, мечетей чи наших храмів, — тобто принципово замкнені в тіні наших сумлінь, — каже Монтедуро. — Це серйозна проблема в Європі, зокрема на окремих територіях континенту: маю на увазі Францію та Бельгію, кажучи чіткіше. Це проблема, від якої ми не можемо втекти і перед якою ми, католики, мусимо зібратися на силах, щоби з нею поборотися, зберігаючи правильну позицію.  

Джерело: credo.pro