Багато людей вважає, що постити – означає стримуватися від м’яса та інших страв, не брати участі в дискотеках чи гучних забавах, але такий піст не дасть відповідних плодів у духовному житті. Наш піст маємо з’єднати з умертвленням, покаянням, молитвою та милостинею. Умертвлятися можна не тільки в їжі, а й також в речах (не використовувати косметики, не носити чи не купувати дорогого одягу), умертвляти можна свої очі (не дивитися телевізора, не відвідувати інтернет), вуха (втікати від пліток, обмов і осуджень), язик (менше говорити, не слухати жартів та анекдотів).
Упродовж останніх років на парафії Свв. Верх. Апп. Петра і Павла під час Великого посту триває гарна традиція: жертвувати для потребуючих милостиню – зекономлені гроші внаслідок наших умертвлень.
Наприклад, хтось протягом посту умертвлятиметься в їжі, не вживатиме того, що для нього є найприємнішим (солодощі чи фрукти, а, може, алкоголь чи цигарки). Та людина може пожертвувати зекономлену суму, яку могла б витратити на ті чи ті продукти.
Ці пожертви можна опісля віддати на потреби бідних, хворих, самотніх людей, у дім пристарілих чи сиріт, або на церкву. Така жертва є особливо милою Богові, бо її ми з’єднуємо з умертвленням пожадливостей свого тіла та покаянням.
Святий Йоан Золотоустий про милостиню:
«Дай хліб – візьми рай! Дай мале – візьми велике! Дай смертне – візьми безсмертне. Дай тлінне – візьми нетлінне» (Про покаяння).
«Нема гріха, що його не могла б очистити і знищити милостиня. Всякий гріх – нижче від неї. Вона – гожий лік на всяку рану» (Гомілія 25, на Діян. 11:19).
«Де милостиня, туди не сміє увійти диявол і ніяке інше зло» (Гомілія 45, на Діян. 20:32).
«Багатий не той, хто багато набув, але той, хто багато роздав» (Про статуї 1).
