Йдем до Тебе, Твої діти,
Твоє Серце хай нам світить,
Хай проміння розливає,
Свої ласки нам зсилає.
Приспів:
Йдемо, йдемо всі ми враз,
О Маріє, прийми нас!
Твоє Серце - то наш рай,
О Маріє, нас спасай.
Твоє Серце, добра Мати,
Повне ласки й благодати
Хто до Нього все приходить,
Потіху в смутку знаходить.
Приспів
Твоє Серце все відкрите,
Семи мечами пробите,
Все взиває й кличе нас,
Щоб роздати безліч ласк.
Приспів
Серце Діви найчистіше,
З усіх сердець найчуйніше,
Понад нами все чуває,
В бідах, скорбах помагає.
Приспів
Честь Марії, честь і слава
Лунає хай неустанно,
Вся Вселенна хай співає,
Честь Серцю Діви складає.
Розважання
Об'являючись дітям - трьом пастушкам, Пречиста Діва Марія просила їх щодня відмовляти Св. Вервицю. З глибоким сумом у голосі і зі смутком на обличчі Вона наголосила: "Моліться. Моліться багато. Жертвуйте за грішників, бо багато з них іде до пекла тому, що немає нікого, хто б жертвував за них і відмовляв молитви".
У цих словах Божої Матері - безмірний жаль, а навіть біль. Це певного роду докір нам з уст Пречистої. Вона дає нам зрозуміти, що ми не дбаємо про душі наших ближніх, не рятуємо їх від найбільшого нещастя, яким є вічна загибель. "Багато душ іде до пекла, бо немає нікого, хто б за них жертвував..." Немає нікого. Ніхто не дбає про них. Ніхто не почувається до обов'язку допомогти тим душам, дати їм порятунок, хоч порятувати їх можна.
Звичайно, ми можемо сказати, що нас це зовсім не обходить, що маємо досить своїх клопотів і проблем: робота, здоров'я, сім'я... Де вже нам до наших ближніх з їхніми потребами! Адже ми самі собі часом не годні допомогти...
Але пам'ятаймо: перевіркою і підтвердженням нашої віри і любови є не слова, а діла. Гарних слів можна наговорити багато. І люди можуть їх говорити, роблячи це із ввічливости, вихованости, чи щоб сподобатися іншим. Тому ніхто тих слів не бере до уваги і не вірить їм. Зважають лише на дії і вчинки. Господь наш Ісус Христос виразно нас навчає: "Якщо любите ви Мене, то Мої заповіді берегтимете" (Йо. 14, 15). Чи ж Христос не залишив нам як найбільшу і найважливішу заповідь - заповідь любови?
А це означає:
- бути справжнім братом усіх людей і кожної людини, приятеля і ворога;
- бажати добра кожній людині, навіть тоді, коли нам самим не дуже добре. Це не легко, але саме це є справжнє життя християнина;
- сумувати з сумними і радіти з радісними, а все, чого б ми собі бажали, аби нам люди робили, мусимо так само їм чинити.
У світлі заповіді любови до ближнього ми зобов'язані допомагати іншому, особливо, якщо його спіткало нещастя або він потребує нашої підтримки. Але яке нещастя може бути більшим за нещастя вічної загибелі!?
Ми повинні прийти на поміч тим людям, які найбільше потребують Божого Милосердя. Зробімо це за прикладом фатімських дітей, складаймо Божій Матері щоденну жертву з наших молитов, наших трудів і терпінь - за грішників. Просімо для них ласки навернення і спасіння.
Антифон
1. Прославляйте, діти, Серце Марії,
Повне любови, втіхи і надії.
2. Хай вся Вселенна пісню співає,
Серцю Марії славу й честь складає.
3. У Твоєму Серцю, о добра Мати,
Шукаєм потіхи, миру й благодати.
4. Радуйся, Діво, Мати Милостива,
Донеси молитви до Свого Сина.
5. Радуйся, Серце, чисте і покірне,
Серце невинне, сильне і лагідне.
6. Радуйся, Серце, що любов'ю палає,
Про дітей Своїх завжди пам'ятає.
7. Радуйся, Ковчегу Нового Завіту,
Тобі все людство знайшло потіху.
8. Пахучий бальзаме, перлино найгарніша,
Радуйся, Серце, від сонця ясніше.
9. Хоч ми, негідні, Тебе образили,
Своїми гріхами Серце засмутили.
10. Рятуй нас, Мати, взиваєм з слезами,
Май милосердя над грішними синами.
Гимн
До Твого Серця, о Мати, приходим,
В ньому потіху, рятунок знаходим.
Дітей не забула - в тяжкий час приходить,
В гріхах і облуді цілий світ знаходить.
Дітей не забула - про нас пам'ятаєш,
В Люрді і Фатімі нас остерігаєш.
Покайся, народе, повернись до Бога,
Бо на світ чекає кара і тривога.
Беріть меч духовний - Вервицю Святую,
Зішлю ласки Серця і світ порятую.
Вервиця - надія й дорога до неба,
Дасть силу й відвагу, коли її треба.
Зсилає рятунок і дає спасіння
Серце Непорочне - то наша надія.
Щоб світ навернувся, слези проливає
Перед Своїм Сином і Його благає.
Хай Твоя правиця світ не карає,
Час на покаяння нехай ще витає.
У Твоєму Серці знайдемо ми силу,
Щоб з гріха повстали і побожно жили.
Бо під Своїм Серцем Ти Христа носила
І грудьми Своїми Його кормила.
З Христом раділа і з Ним страждала,
З Ним співтерпіла й людство спасала.
Хай буде слава Серцю Святому,
Сімома мечами прободеному!
Хай рани Серця загоїм слезами,
Любов'ю до Бога й добрими ділами.
Акт посвяти Непорочному Серцю Матері Божої
Пресвята Діво із Фатіми, Переможна Царице світу, Прибіжище грішників!
Ми сьогодні урочисто посвячуємо себе Твоєму Непорочному Серцю.
Посвячуємо Тобі все наше життя, все, що маємо і любимо, і все, чим ми є. Хочемо, щоб усе, що в нас і навколо нас, належало до Тебе, стаючи учасником благодати Твого Материнського благословення.
Царице Св. Вервиці, ласкава наша Покровителько!
Ми щиро бажаємо прожити все наше життя під Твоїм проводом і опікою. Щоб цей акт посвяти був дійсний і тривалий сьогодні, ми у Твоїх стіп поновлюємо обітниці, складені при нашому Хрещенні і Першому Св. Причастії.
Ми прирікаємо, що явно, не криючись, будемо визнавати правди Св. Католицької віри та будемо жити, як годиться християнам. В цей час безбожництва і масового відступництва від правдивої віри ми зобов'язуємося працювати над своїм внутрішнім наверненням, звільняючись від самолюбного прив'язання до себе і власної вигоди; що, подібно до Тебе, ми підкоряємося лише Господній волі. Прирікаємо в дусі ревної молитви і покути брати активну участь у Службі Божій, часто приступати до Св. Сповіді і Св. Причастія, відмовляти Вервицю в наміренні тріумфу Твого Непорочного Серця, вести праведний спосіб життя, щоб бути добрим прикладом для всіх.
О люба Ненько Ісуса, любляча Мати людей!
З усієї душі обіцяємо посвятитися службі Твого почитання, щоб через поширення та закріплення культу Твого Непорочного Серця прискорити прихід Царства Господа нашого Ісуса Христа до наших сердець, нашого краю та цілого світу.
Амінь.
