БОГ МЕШКАЄ В ДУШІ ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ
Святий Дух називається «Гостем» душі: Ласкавий Гість душі. Ісус Христос обіцяв Його душі, яка любить Його: «Якщо любите ви Мене, то Мої Заповіді берегтимете. І проситиму Я Отця, дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки» (Йо. 14, 15-16). Святий Дух ніколи не покидає душі, хіба що вона сама прожене Його. Св. Августин каже: «Він не полишить нас, хіба хтось полишить Його».
Бог мешкає в душі, що любить Його, але Він не почувається задоволений, якщо ми всім серцем не любимо Його. Св. Августин пише, що римський сенат не хотів допустити Христа до числа римських божків, бо «Він є гордим Богом, який Сам один хоче бути почитаний». Це правда, бо Христос не хоче ділити ні з ким серця, шо любить Його. Він хоче Сам один там мешкати і мати всю любов. Якщо ж Він бачить, що крім Нього, хтось любить когось іншого, то – за словами Св. Якова – відчуває заздрість до тих сотворінь, що захопили серце, яке Він Сам бажає ціле посідати: «Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас» (Як. 4, 5).
Св. Єронім твердить, що «Ісус є заздрісним». Ось тому Небесний Обручник хвалить ту душу, що ніби перепелиця, проживає на самоті й тікає від світу. Бог так чинить, бо не бажає, щоб світ забирав для себе частку тієї любові, яка має належати Йому. Ось тому хвалить свою обручницю, називаючи її «замкненим садом». «Садок замкнений, моя сестра-дружина» (П.п. 4,12). Це сад замкнений для земної любові.
Хіба ж Ісус не заслуговує на всю нашу любов? Св. Йоан Золотоустий кличе: «Він віддав тобі все, не залишаючи нічого для Себе». Вів віддав тобі всю Свою кров і життя, тому вже не має нічого, що міг би дати.
Почування і молитва
Мій Боже, бачу, що ти бажаєш, аби я весь належав до Тебе. Я так часто проганяв Тебе зі своєї душі, але Ти все ж вертався до мене. Запануй у моїй душі, бо я весь віддаюся Тобі. Мій Ісусе, візьми мене й не дозволь, щоб на майбутнє я хоча б хвилину проживав без твоєї любові. Ти хочеш мене, і я не бажаю нічого, тільки Тебе. Ти хочеш моєї душі, тому моя душа не хоче нічого, тільки Тебе. Ти любиш мене, і я люблю Тебе. Якщо ж любиш мене, то не дозволь, щоб я віддалився від Тебе.
Царице неба, на Тебе покладаю свою надію!
