Великий піст

Після хрещення у Йордані Ісус протягом 40 днів постив у пустині, де його спокушав злий дух. Перед тим, як розпочати свою діяльність, Спаситель деякий час проводить на самоті. Постом і переможною боротьбою з дияволом Ісус Христос прагнув, як новий Адам, надолужити за грішне споживання забороненого плоду у раю і падіння першого чоловіка. Піст тривав 40 днів (число 40 є числом покути – 40 днів падав дощ під час потопу, 40 днів постили Мойсей, Ілля, ніневитяни, 40 років тривав перехід євреїв через пустиню, 40 днів перебував Христос на землі після свого Воскресіння). На згадку про цей піст Церква встановила перед Великоднем 40-денний піст (чотиридесятницю), який починається у понеділок після Сиропусної неділі. Цього року Великий піст починається 15 березня.

В цей час Церква набирає сумного вигляду – усі прикраси знімаються, а священики відправляють Богослуження у фіолетових або багряних ризах на знак смутку і покаяння з причини страстей Христових. Час чотиридесятниці – це час покаяння, коли б’ють поклони.

Перші християни цей час постили дуже строго, нічого не їли аж до вечірні, харчувалися один раз на день, а в деякі дні споживали лише сухі страви. Тепер Церква значно полегшила піст. За рішенням Львівського Собору (1891 р.) у перший тиждень великого посту і в останній його тиждень у понеділок, середу і п’ятницю не можна їсти навіть набілу, в інші дні (вівторок, четвер, суботу) можна їсти з набілом, але з м’ясом ні. В інші тижні великого посту в понеділок, середу і п’ятницю можна їсти з набілом (з м’ясом ні), а в інші дні (вівторок, четвер, суботу і неділю) можна їсти з м’ясом, але треба відмовляти молитви перед обідом і перед вечерею (духовні особи відмовляють псалом 50 «Помилуй мя, Боже», інші вірні – 5 р. «Отче наш» і 5 р. «Богородице Діво»).

Церква звільняє від посту важкохворих; тих, які після тривалої хвороби повертаються до здоров’я; дітей, до 7 літ; тих, кому шкодять пісні страви; вагітних жінок, які не зовсім здорові; жінок, які кормлять грудьми; тих, що займаються важкою фізичною працею, тих, що не мають іншої страви: жебраків, які отримують м’ясну страву як милостиню; дітей, яким батьки не дають інших страв, слуг, яких господар харчує тільки м’ясними стравами (однак, такі слуги зобов’язані шукати іншого господаря), тих, хто подорожує і не може дістати інших страв, крім м’ясних.

У час посту заборонено гучні забави та громадські гуляння, оскільки піст – це час покаяння і жалю за гріхи, тому нерозумним було б у цей час забавлятися.

Піст позитивно впливає на розум, зміцнює нашу волю. Хто постить, той зуміє побороти злі тілесні пристрасті (І Кор. 9, 27) і диявольські спокуси. Піст настроює нас на молитву, є джерелом доброти, терпіння і чистоти. «Не можна досягнути досконалості, не дотримуючись посту» (св. Кипр.).

За матеріалами: Отець Франц Шпіраго. Католицький народний катехизм / Перекл. о. Я. Левицького. – Львів: Місіонер, 1997. – 592 с.