Благослови Нам, Боже,
І Ти, Пречиста Діво Мати,
Добрий урожай зібрати
І щасливо ниви дожати!
Місяць серпень – багатий на народні свята: Спаса, Маковія (вшанування памʼяті Макавейських мучеників, що відмовились поклонитися поганським богам), а також Обжинки.
Обжинки – старовинний народний звичай, що покликаний забезпечити майбутній багатий урожай. Обжинки – своєрідний вінець хліборобської праці, подяка Богу за врожай, і пошанівок до трударів. Головними атрибутами свята є: пшеничний коровай з борошна нового врожаю, великий сніп з червоною калиною, чорнобривцями, стрічками. Недарма останній місяць літа назвали серпнем. Це час великої роботи для серпів і кіс. В останньому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. Відповідно і назва – «дідух». Його прикрашали калиною, квітами, перев’язували перевеслом.
Житнє перевесло,
Радість нам принесло.
Радується нива,
Що скінчились жнива
Будемо плести віночки
З золотої пшенички.
Цього року молодь парафії Святих Верховних Апостолів Петра і Павла (Львів, Рясне-1) під керівництвом вчителів організували свято врожаю на традиційних парафіях. Рясненські хлопці та дівчата складали віночок подяки Господу Богу за отримані дари та зібраний урожай.
Край обжинкам! Вже віддали ми вінок,
Гей, ставаймо хороводом
Та підемо бистрим ходом – у танок.
Це прадавній український наш звичай:
Рідну землю величати,
Рідний нарід прославляти й рідний край
І любити своє рідне крізь і все,
Український нарід славний,
Український звичай давній – хай живе!
За традицією після виступу господиня розрізала коровай і частували усіх гостей, а господар пригощав дарами саду: яблуками, грушами, сливами, виноградом. На завершення співали пісню «Ой зелене жито, зелене». Так і цього року на традиційних парафіях усі гості свята могли почастуватись короваєм та фруктами, а також поспівати українських пісень.
Роде наш красний!
Роде наш прекрасний!
Не цураймося!
Признаваймося!
Бо багацько нас є!
