З гордістю можемо засвідчити, що наш край є традиційно марійним. Ще 1037 року князь Ярослав Мудрий посвятив Україну Матері Божій. Але також мусимо з сумом ствердити, що в Україні, хоч і почитають Марію, але все ж надто мало про Неї знають. Дуже хочемо наблизити Пречисту Діву Марію до українців і українців – до Матері Божої. Святійший Отець Пій XІІ в енцикліці FulgensCorona просив католицький люд, щоби “з дня в день щораз більше зростала віра в людей і розквітало набоженство до Пречистої Діви, і щоб стало воно поштовхом до охочого і ревного поступування слідами Марії”.
Кожен з нас запитує себе: “Що означає любити Марію? Що означає почитати Марію? Зрештою, що означає йти Її слідами?”
Відповіді на ці запитання зможемо знайти хіба що в глибині традицій українського народу, у глибокій його свідомості та щирій побожності, яка давали сили його синам і донькам долати шляхи і стежки, не раз дуже довгі, щоби прийти до Марії. Наші предки долали сотні кілометрів, йдучи слідами Марії до Духовних Марійних центрів нашого краю.
13 травня 1917 р. Б. Пречиста Діва Марія у Фатімі сказала, що Її Непорочне Серце – це остання надія людства. Тому так багато людей щорічно спішать, щоби відвідати Фатімську Богородицю.
Марія об’являлася трьом дітям-пастушкам і просила приходити кожного 13 числа від травня до жовтня. Так Мати Божа кличе і нас, своїх любих дітей, щоби ми приходили відвідати Її, молилися та шукали порятунку у Її Непорочному Серці.
13 травня 2009 р. Б. вирушає проща до Духовного Марійського центру –Української Фатіми – в с. Рокитно, в якій може взяти участь кожен християнин-католик, який любить Марію.
З Рясне проща вирушає о 9:00, з Янова – о 8:00
