Час очікування

Адам з Євою згрішили. Образили Бога. І здавалося б, вже немає надії на прощення і повернення до Бога. Але Господь Бог у Своєму Провидінні і Милосерді обіцяє ще в раю дати Спасителя світу.

Прихід Месії до ізраїльського народу пророкували багато пророків Старого Завіту. Народ чекав цього дня, чекав на свого Спасителя, хоч до кінця не розумів, як він має прийти і яка його справжня ціль. Довгі століття чекав народ свого Визволителя. Чекали майбутні Апостоли і учні, чекали вороги і зрадники. Чекали, та не могли збагнути і найменшої гадки не мали, що прийде не цар сили меча, не людина, що підніматиме бунт і повстання, а прийде цар спокою, ласки і закону Божого. Той, який заснував Свою Обручницю — Святу Церкву і через якого Царство Небесне поповнилося великою кількістю святих мучеників та блаженних. Так, не мали й гадки, що своїх покличе за Собою і зробить їх Апостолами, а для багатьох стане каменем спотикання...

Місцем очікування, до часу воплочення Божого Сина, обрав собі чисте без плями первородного гріха захоронене лоно Пречистої Діви Марії. Покірної, тихої і смиренної Діви, котра стала Матір'ю всього людства. О Кивоте Завіту, Престоле Премудрості! Під Серцем Своїм Непорочним носиш Предвічне Слово — Живого Бога-Саваота! Очікувала й Марія ..Чекаємо і ми ..Але, як чекаємо? Церква дає час, щоб ми підготували свої душі і серця до приходу Сина Божого, щоб ми відкрили двері своєї душі для того, щоб проникло у неї світло Очікуваного...

 Спливає час різдвяного посту, який ми, здавалося б, добре провели: хтось робив постанови відмовитися від приємностей, умертвляти свої пожадання, але, на жаль, таких одиниці. Та ось раптом прийде день, яким можна все це перекреслити, день, якого також чекають, особливо молодь. Молоді люди з нетерпінням очікують Нового року. Збирають гроші, вже заздалегідь замовляють місця на відпочинкових базах, орендують квартири. Молоді та нерозважливі особи потоками ринуть в цю ніч у дискобари, нічні клуби, щоб якнайвеселіше провести час: алкоголь, сміх, гамір, різні забави та ігри... А в наслідку — гріх: бійки, легковажна поведінка у стані сп'яніння чи наркотичної залежності, розпуста...Один день "свята", хвилина "щастя" — і ціле життя скалічене. Але ж ми — християни, і церковна заповідь каже: в заборонені часи весіль та гучних забав не справляти. Та якщо б ми частіше пригадували собі день Страшного Суду Господнього, коли всі наші таємні діла виявляться перед Богом, тоді б заплакала наша душа і наші очі не висохли б від сліз жалю і страху. Як і що відповім Безсмертному Цареві, як подивлюсь на Суддю мого ...Тому завжди просімо Бога, щоб дав нам сльози жалю за наші гріхи і яко Милосердний Господь наш простив і прийняв нас до Небесних висот, до Царства свого.

Павло КОНАРСЬКИЙ,
питомець Традиційної Семінарії Непорочного Серця Матері Божої Фатімської