Маслина
Ще Тертулліян сказав (про хрещення, гл. VIII): "відомо, що і в язичників гілка маслини була знаком миру". Це ж саме значення маслина зберегла і в християн, але, як ми це бачили вище, її зображення злилося з Ноєвим ковчегом, — і тому її постійно зображають разом із голубом. Ми маємо цікавий приклад цього злиття двох символів, маслини і Ноєвого ковчега, в одне загальне символічне ціле на давньохристиянському саркофазі, описаному у Боттарі. Серед інших зображень бачимо Ковчег Ноя зазвичай у вигляді чотирикутної скрині. Кришка відкрита і замість Ноя чи голуба зображено гіллясте зелене дерево, ймовірно, маслину. Боттарі тлумачить тут ковчег у значенні церкви на підставі слів святого Августина: "Agnoscamus aream illam, quae praefiguravit ecclesiam", так що маслина в ковчезі означає мир у надрах християнської Церкви.
Кипарис та інші хвойні дерева
Пліній говорить про кипарис: "Cupressus diti sacra et ideo funebri signo ad domos posita", причому, він взагалі зауважує про хвойні породи: "Picea feralis arbor, et funebri indicio ad fores posita". Ми зустрічаємо зображення цих дерев на могильних плитах, але дуже рідко і переважно без особливих при цьому формул, так що незрозуміло, яке саме значення приписували їм християни.
Вінок
У давнину існував звичай — у дні свят прикрашати голову і будинки вінками. Уже в книгах Нового Завіту ми зустрічаємо вінок, як символ перемоги і нагороди. В цьому значенні згадується: вінець правди в Посланні до Тимотея, 4,8); вінець слави (І Послання Петра 5,4); вінець життя ( Послання Якова I, 20; Апокаліпсис 2, 10).
І такими вінками на знак слави і перемоги оточували монограму Христа. Саме значення таких вінків чітко визначається, коли ми бачимо символічного голуба, який підносить вінок правди чи життя померлій Олександрі, чи коли ΙΧΘΥΣтримає у роті такий самий вінок у нагороду усопшому праведникові.
Зазвичай вінок зображали при формулі inpaceі, таким чином, він символізував мир царства небесного, inpaceaeterna. Також часто вписували в нього монограму Христа, що означало тоді inpaceChristi, зберігаючи при цьому однакове значення. Таким же чином використовували вінок і при формулі inpace.
Як приклад, наведемо такий напис:
D.MS.IANVARIVS
голуб, вінок. голуб.
Слід читати: Diis manibus sacrum Ianuarius. Spiritus in pace aeterna.
Це ж саме і в наступному написі:
D. M.
пальмова гілка, вінок.
PATROATA ET FILIA
MATRI BENEMERENTI
FECIT
На напису Аврелія слова:
іn ра
се —
написані у вінку.
Aurelio. felici. qui bixit cum coiuge annos. X.V. III. dulcis in coiugio bonememorie bixit. annos. LV raptus eterne domus. XII. kal. ienuarias.
Тут повна формула: raptus aeterna domus in pace і вінок навколо останніх слів.
Нарешті, ми зустрічаємо вінок, як символ Таїнства Подружжя. Причина такого символізму полягає у самому обряді вінчання (στέφατωμα), який здійснюється через накладання шлюбних вінків (νυμφιχούς στεφάτονς) на голови нареченого та нареченої, і цей обряд перші християни виразили через зображення вінків, як бачимо це на стародавніх пам'ятках. Взагалі, зауважимо, що за невизначеності формул, що стосуються шлюбу, зображення зрозуміліше визначають їх значення. Таким чином, зображення Таїнства Подружжя на скляних посудинах дуже важливі для пояснення цих формул і навіть для визначення обрядовості того часу.
Мужчина тримає за руку жінку, яка стоїть справа від нього. Між ними вівтар у вигляді колони, а наверху вінок. Навколо напис vivatisinDeo. На іншій посудині мужчина і жінка в тому ж положенні тримають одне одного за праві руки, над руками монограма Христа, мовби висловлюючи слова апостола (І Послання до Корінтян 7, 30). Поєднання правих рук нареченого й нареченої належить до найдавніших обрядів, як бачимо з книги Товита (7, 13): "І прикликав Рагуел дочку свою Сару, і коли та підійшла до нього, взяв її за руку й дав Товії, кажучи: "Візьми її собі за жінку згідно з законом та рішенням, записаним у книзі Мойсея". Св. Григорій Богослов чітко описує цей обряд: "τών νεών τάς δεξιάς άλληλαις τε ξμβάλλω χαί άμφοτέρας εή τού Θεοϋ". Монограма над складеними руками передає думку, яку висловив св. Григорій. Навколо всього зображення: Martura, Epectete vivatis, так що вже один цей вираз vivatis прямо стосується подружжя. На багатьох інших посудинах із зображенням обох подругів, знаходимо або символічний вінець, або самого Христа, який вінчає майбутніх чоловіка і жінку. На одному з них, проте, зустрічаємо цікавий виняток. Крилатий амур не вінчає, а поклав руки свої на голови обох подругів. Можливо, ця посудина нехристиянська. Взагалі, при дослідженні посудин із зображенням подругів, варто зауважити формули: vivatisindeo, vivatis, piezesesабо zesus, vivascum, piezesescumtua, bibite, vivascumtuis, vivatisindeozeses, які всі, судячи з розміщених на цих посудинах зображень, стосуються Тайни Подружжя.
(Далі буде)
Читаючи твори Отців, пізнаємо, як поширювалосязнання Євангелія, як проповідали ті знамениті йвеликої святості мужі, що їх називаємо ОтцямиЦеркви... Писання святих Отців – це неоціненнаскарбниця для кожного душпастиря (митр. АндрейШептицький, Декрети і правила Архиєпархіальногособору, 1941)
