Маю намір торкнутися надзвичайно актуальної теми, не для всіх приємної, але вкрай кричущої. Мова піде про зумисне, тобто свідоме, добровільне убивство. Це гріх, який кличе о пімсту до неба, найбільший і найстрашніший гріх – убивство ненародженої дитини, яке ми називаємо коротко: аборт. Цестосується також тих жінок, які користуються спіралями, щоб запобігти вагітності. Спіраль – це свого роду мініаборт. Поясню: запліднена яйцеклітина хоче закріпитися у матці, але не може через спіраль, тому помирає. А це вже розвинута й сформована душа, хоч і крихітна. Це називається викинути «заборт»: ми тебе не хочемо, тебе небуде. Жінки, які носять спіраль, нерідко зауважують у своїй крові згустки м’язевої тканини. В таких випадках вони відчувають сильний біль, ніж під час звичайної менструації. Цей біль може бути нестерпним, тоді жінки вживають знеболювальні препарати, чим нищать невинне життя. Але ж Господь Бог мав Свої плани щодо цієї дитини! Можливо, це мав бути добрий лікар, архітектор, священник, монахиня чи вчитель…
Бог дав життя ще ненародженій дитині,
А ти її вбиваєш страшно нині!
Ламають ручки, ніжки по частинах,
Щипцями трощать голову дитини...
Цей крик дитячий небо пробиває,
Маля терпить і в муках помирає.
Бог плани мав, а ти їх поламала…
Хіба на це ти, мала право, мамо?
Це тихий крик, який ніхто не чує, але від нього здригається все небо. Ісус знову терпить нестерпні муки, як тоді на горі Голгофті, бо з Його Божих рук виривають щойно зачату душу, якій відбирають право на життя. Цим найбільшим гріхом людина відкрила ворота до пекла, бо скільки проливається крові ненароджених дітей, стільки злих духів виходить із пекла, захоплюючи землю, щоб знищити людство, нашіптуючи й штовхаючи їх на незворотній злочин.
Жінки шкодять цим насамперед самі собі, руйнуючи своє життя, бо коли згодом приходять до них різного роду випробування (моральні, психічні, тілесні), вони тоді чомусь нарікають на Бога. В цьому злочині винна не лише жінка, а й чоловік, який безпосередньо брав у цьому участь. Тому варто оглянутися назад: що там за плечима…і чи винен у цьому Бог чи твоє «ЕГО»?
Люди грішать, не задумуючись про наслідки, часто несвідомо, з легковажності чи незнання. Бо вони заглушили своє сумління, а для багатьох не існує такого поняття як гріх.
Шановні наші лікарі-гінекологи, акушери, будь ласка, не ведіться на 30 срібняків! Бо сумління вміє говорити, і може бути дуже боляче… Ви, які давали клятву Гіппократа, старайтеся більше пояснювати вагітним жінкам про наслідки абортів, мініабортів…, які можуть бути незворотніми.
Живемо в нелегкі часи, зауважуючи, як наше життя швидкими темпами перетворюється на пекло з проблемами і злом, якого неможливо вже уникнути. Сьогодні ми збираємо гнилі плоди наших злочинів, які ж самі посіяли.
Пам’ятаймо: той, хто приймає дитину, той приймає Христа. Господь Бог, на відміну від людини, вміє слухати, чути й чекати. Тому Він завжди дає час, можливість переосмислити, усвідомити, виправити, прийняти правильне рішення й осягнути правду...
Застановися, виважено й дуже добре подумай про наслідки: чи варто лізти на Божу територію і вбивати те, що тобі не належить?
