Вірус в Європі і Католицька Церква.
Перші жертви коронавірусу серед духовенства
Італія, місто Брешіа. Внаслідок хвороби коронавірусу помер 67-літній римо-католицький єпископ Анджело Морескі, апостольський вікарій Гамбелла в Ефіопії.
Святіший Отець благословив Рим і світ Найсвятішими Тайнами, випрошуючи в Господа припинення пандемії.
«Нехай же з цієї колонади, що обіймає Рим та весь світ, немов утішаючи обійми, зійде на вас Боже благословення. Господи, благослови світ, даруй здоров’я тіла та утіш серця» – підніс молитву Папа Франциск, проповідуючи під час надзвичайного молитовного заходу, що відбувся ввечері, 27 березня 2020 р., перед входом до базиліки Святого Петра й завершився позачерговим благословенням «Urbi et Orbi», яке Вселенський Архієрей уділив Найсвятішими Тайнами.
«На пандемію вірусу ми хочемо відповісти вселенськістю молитви, співчуттям та ніжністю», – сказав Папа Франциск, запрошуючи вірних взяти участь в цій молитовній ініціативі за допомогою засобів комунікації або ж єднатися з нею духовно. Й ось на нечувано порожню площу Святого Петра, вмиту, немов сльозами, рясним дощем, спустилися вечірні сутінки.
Святіший Отець прибув на площу пішки. Розпочавши молитву знаком святого хреста, він проказав молитву, просячи у Всемогутнього й Милосердного Бога утішення, щоб Він дозволив усім відчути Його Батьківську присутність. Далі прозвучав уривок з Євангелія від Марка, в якому розповідається про те, як Ісус втихомирив бурю, перебуваючи з учнями в човні серед моря.
Під час проповіді Святіший Отець порівняв сучасний стан людства з тими зневіреними учнями, які взивають до Ісуса: «Рятуй нас, бо гинемо!» «Господи, Твоє слово цього вечора вражає нас і стосується нас усіх, – промовив Понтифік. – У цьому нашому світі, який Ти любиш більше від нас, ми на повній швидкості мчалися вперед, почуваючись сильними й здатними на все. Жадібні до прибутків, ми дозволили речам поглинути нас, а поспіхові – відвертати нашу увагу. Ми не зупинилися на Твої заклики, не пробудилися перед обличчям війн і несправедливості планетарного масштабу, ми не почули волання бідних, нашої важкохворої планети. Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, коли перебуваємо серед розбурханого моря, благаємо Тебе: «Прокинься, Господи!» – сказав Папа, зазначаючи, що початком віри є «пізнати, що потребуємо спасіння».
Особливі знаки на площі
Перед колонами, що перед головним входом до базиліки Святого Петра, були поміщені чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani (Спасіння римського народу), привезена з базиліки Пресвятої Марії (Santa Maria Maggiore), та чудотворне розп’яття із храму Святого Марцела, що врятувало Рим від «великої чуми» в XVI столітті. Після проповіді під звуки органу Святіший Отець підійшов спочатку до ікони. Коли він молився перед нею, хор виконав молитву «Sub tuum praesidium» («Под твою милость прибігаєм»), а коли молився перед розп’яттям, прозвучав антифон на честь Господнього Хреста.
Адорація і благословення
Наступною частиною молитовного вечора стала Євхаристійна адорація. Найсвятіші Тайни були виставлені на престолі перед входом до базиліки. Під час адорації прозвучали благальні прохання, що відображали актуальне становище світу: за спасіння від лих, які гнітять людство, від голоду посухи й егоїзму, від недуг, епідемій і боязні ближнього, від безжалісних інтересів і насильства, від обману та маніпуляції сумліннями…
Адорація завершилася молитвою, яку проказав Папа. Потім кардинал Анджело Комастрі, архіпресвітер Святого Петра, оголосив про повний відпуст для тих, які беруть участь у цьому Богослужінні через засоби комунікації, а також для тих, які духовно єднаються з ним. Відтак Вселенський Архієрей під передзвін вийшов на сходи перед входом до базиліки, благословляючи світ Пресвятою Євхаристією.
Завершувався час Святого Великого посту, наближалося світле Христове Воскресіння, а особливих змін Європа не відчувала, коронавірус атакував країну за країною, охопив увесь світ. Буря на житейському морі стає все сильнішою і сильнішою. Хто втихомирить цю бурю? Хто почує плач рідних і тих, які страждають в реанімаціях, переносячи страждання тіла і біль душі? Звичайно, єдиною дорогою зболеного, перестрашеного, зніяковілого, втомленого людства є дорога до Христа-Спасителя. Хто, як не Він, дав нам це запевнення: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт. 11, 28). Сьогодні, як ніколи, мешканці землі мають наслідувати Апостолів і заволати в один голос: «Рятуй, Господи, бо гинемо!» (Мт. 8, 25). Наш Спаситель не десь далеко за космосом, якого ми не бачимо, Він реально залишився між нами, як обіцяв своїм Учням у день Вознесіння на небо: «Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Христос залишився з нами в Пресвятій Тайні Євхаристії. Практика Католицької Церкви виставляти Пресвяту Євхаристію для адорації займає особливе місце. Тому в цей день, щоб промовити до світу, утвердити людей у вірі, що вони не самі, не покинуті й не забуті, щоб пригадати тим, які вже забули, догму віру про присутність живого Бога в Пресвятій Євхаристії, були виставлені Святі Тайни для адорації. А що розуміли вірні греко-католики, коли виросло молоде покоління, яке не має загального розуміння і науки про адорацію? Дехто, можливо, ніколи не бачив монстранції і покладену в ній Євхаристію. В таких ситуаціях ми виразно бачимо, наскільки ми убогі, як ми віддаляємося від Католицької Віри, практик і традицій, що посідає уся Вселенська Церква. Скасувавши культ Пресвятої Євхаристії в УГКЦ (адорації, процесії зі Святими Тайнами, монстранції, Святе Причастя на колінах) в її католицькому значенні і розумінні, ми цей культ нічим не замінили. Та чи й можна його взагалі чимось замінити? Як розуміють вірні УГКЦ науку про відпуст (індульгенцію)? Частину населення (середніх років і старшого покоління) хіба що вчили про це на уроках історіі в радянській школі за часів комуністів, наука ж протестантів голосить про це як про надужиття і щось надзвичайно погане. На цю тему мені доводилося мати розмову не тільки зі світськими, але й також із духовними особами: люди практично нічого не знають про відпусти, а це ж наука Католицької Церкви! Навіть серед духовних і світських вірних Традиції трапляється дуже мізерне розуміння цієї науки, хоча в нашому часописі ми подавали виклади науки про відпусти. Сьогодні вже практично не почуємо таких висловів, як «іти на відпуст», «відпустова Свята Літургія», «помолитися в наміренні Святішого Отця, щоб отримати відпуст повний» і т. д. Слово «відпуст», яке як серед духовенства, так і мирян було загальновживаним греко-католиками до ліквідації УГКЦ, замінили на слова «празник» і «проща». Навіть за великого здвигу народу з єпископами, численним духовенством і монашеством не моляться в наміренні Святішого Отця, щоб отримати відпуст повний. Те саме стосується і папського благословення «Urbi et Orbi». Для багатьох вірних це чергова нагода побачити Папу Римського й почути його науку. Але насправді уділення благословення для міста і світу має набагато глибше духовне значення. Можливість отримати повний відпуст вже десятки років поширюється на тих, хто бере участь у Богослужіннях через трансляцію «наживу» за допомогою радіо, телебачення чи інших засобів зв’язку. Тому майже кожен має можливість отримати благословення. Під час пандемії звичайні умови щодо отримання повного відпусту були змінені, про що говорилося вище. Я не намагаюся критикувати – просто усвідомлюю, скільки ще треба пояснювати, катехизувати, проповідувати, а насамперед молитися, щоб просвітити людей «словом Божої правди».
Субота, 16 травня 2020 року Божого.
Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ: «Не треба спокушати Бога і нехтувати правилами карантину». «Коли хтось каже: «Я вірю в Бога, тому можу нехтувати правилами карантину, – то це спокушання Господа… Ми хочемо зробити все, аби наші храми, наші осередки, наші спільноти були безпечними. Однак ми повинні для цього працювати. Ми повинні бути дуже відпо- відальними, дослухатися до порад лікарів, виконувати їхні рекомендації і, очевидно, вірити в Господа Бога, бо Він є той, хто зробить плідними, ефективними наші зусилля»
Субота, 11 квітня 2020 року Божого.
Незважаючи на прикру ситуацію у світі, є добра новина – Христова Пасха до нас прийде!
Ми наближаємося до свята Воскресіння Христового. Тому насамперед хочу всіх вас сердечно привітати з цим святом.
Незважаючи на прикру ситуацію у світі, є добра новина – свято буде! Христова Пасха до нас прийде! Бо Пасху нам несе не людина, а воскреслий Христос, який переможно виходить із запечатаного гробу. Проте через специфічні обставини ми мусимо святкувати цей Великдень по-особливому. Закликаю вас усіх переживати пасхальну радість у колі домашньої Церкви – у своїх домівках.
Одягніть у Пасхальний день свій найкращий одяг, увімкніть доступні вам засоби телекомунікації і з тими самими жестами, тим самим співом долучіться духовно до Божественної Пасхальної Літургії. Майте перед собою пасхальний кошик, який ми посвятимо наживо наприкінці Божественної Літургії, і поділіться радістю з тими, хто поруч, не виходячи з дому. Зателефонуйте до своїх рідних і близьких, поспілкуйтеся з ними, аби цю пасхальну радість їм донести.
Дизпензи. Церква закликає вас залишатися вдома
Церква, як Мати і Вчителька, дбає про своїх дітей, про їхнє вічне спасіння, а також про їхнє життя і здоров’я. Тому, щоб допомогти нам глибоко духовно пережити цей час і водночас охоронити наше здоров’я і життя, наша Церква ввела особливі дозволи та диспензи (звільнення).
Насамперед, впроваджена диспенза від цер- ковної заповіді, яка нам каже щонеділі і кожного свята брати участь у Богослужінні в храмі. У зв’язку з пандемією Церква знімає цей обов’язок і кличе вас залишатися вдома.
Друга диспенза стосується особливого обов’язку під час Великого посту – Святих Таїнств Сповіді і Причастя як підготування до святкування Пасхи. Дбаючи про здоров’я вірних, Церква проголосила звільнення і від цього обов’язку та надає право виконати його впродовж місяця після закінчення карантину.
Заохочую отримати прощення гріхів через акт досконалого жалю – жалю за наші гріхи з любові до Господа Бога. А потім, коли настане слушний час, ми чекаємо вас у Святому Таїнстві Сповіді.
Причастя
Святе Причастя є сьогодні особливо делікатним моментом. Очевидно, що навіть у цих обставинах, коли вірні просять у священика вділити це Таїнство, він не має морального права відмовити. Однак прохаю вас: не наполягайте і єднайтеся з Євхаристійним Христом у духовний спосіб, зокрема під час онлайн-трансляцій Божественної Літургії. У нинішніх обставинах поспішайте до Сповіді лише в особливий період, як наприклад, у небезпеці смерті. Запевняю вас, що ваші священики завжди будуть поруч!
Говорячи про Таїнство Сповіді та Причастя, хочу наголосити, що ми закликаємо, аби в храмах наші священнослужителі звершували Богослужіння без присутності вірних. Де є можливість, люди можуть молитися надворі, зберігаючи соціальну дистанцію та відповідні приписи санітарних норм нашої держави.
Уділяючи Причастя, священик зобов’язаний одягати захисну маску. А вірних просимо широко в ідкривати вуста і не торкатися ними ложечки.
Сам подих теж може бути небезпечним, тому після кожного причасника священики зобов’язані дезінфікувати цю ложечку рушником, просоченим спиртом відповідної концентрації.
Обмеження не порушують духовного змісту
Як відомо, у пасхальний час ми уділяємо особливі благословення і освячення. У Квітну неділю благословляємо лозу. У Великодню неділю – пасхальні кошики. Проте цього року, з огляду на надзвичайні обставини, просимо не приносити їх на освячення саме до храму. Ви зможете освятити і лозу, і пасхальні кошики у своїх домівках за допомогою прямих трансляцій молитви для їх благословення, яка буде прочитана в наших храмах.
Зрештою, у разі неможливості брати участь у трансляції Богослужіння, батько родини сам може свяченою водою покропити і лозу, і пасхальні страви. Запевняю, вони будуть освячені силою і діянням Святого Духа та особливим наміром і молитвою Церкви! Тож навіть в умовах суворих санітарних обмежень у такий спосіб ви зможете гідно відсвяткувати свято Христового Воскресіння.
Окремо звертаюся до священнослужителів. Прошу вас суворо дотримуватися правил карантину. Адже вони продиктовані необхідністю зберегти життя і здоров’я людей.
Ці обмеження для багатьох із нас незвичні, однак вони є лише одноразовими і тимчасовими! Вони трохи змінюють звичний нам спосіб святкування Великодня, але не порушують його духовного змісту та не можуть забрати в нас пасхальної радості. Подібні обставини вже неодноразово виникали в історії нашої Церкви, і ми завжди вміли, змінюючи відповідно до них способи святкування свят, глибоко переживати їхню духовну силу. Пригадуючи часи переслідуваної Церкви, часи підпілля, відсвяткуймо цю Пасху, як тоді!
Христос нам каже: «По тому пізнають усі, що ви Мої учні, як матимете любов між собою». Як можемо ми сьогодні, в надзвичайних обставинах святкувань Пасхи, гідно здійснити ці слова? На моє переконання, ми виконаємо Господні слова, перефразувавши їх так: «По тому пізнають усі, хто не вірить у Бога, що ми християни, якщо ми з любові до ближнього, за голосом власного сумління, а не із зовнішнього примусу виконуватимемо правила карантину».
Отже, по тому впізнають люди, що ви є учні Христові, християни, якщо справді зможете у громадянський і релігійно-духовний спосіб пережити ці свята, щоб разом заспівати «ХристосВоскрес!» і сказати собі «Воістину Воскрес!»
(УГКЦ і Великдень в часі пандемії. «Мусимо святкувати по-особливому», – Блаженніший Святослав для радіо «Свобода»).
Позиція Блаженнішого Святослава збігається з позицією інших християн, а також і влади, які просять про дотримання карантину для свого особистого добра і для добра своїх ближніх.
